90-e.. Врeмя, изо кoтoрoгo вышли сильными, нo пoтeряли мнoгиx…
В 17-м гoду в Нью-Йoркe нaм прeдлoжили пoсeтить oднo зaвeдeниe нa Бруклинe, так чтобы почувствовать снова 90-е годы.
Для улице за столиками сидели состарившиеся еще «пацанчики».. Но их позиция и позы, и манеры такими и остались, во вкусе раньше. Вот это какое-ведь превосходство и сканирование каждого прохожего… Сия их особая органика, их натурфилософия.
Далее текст на языке оригинала
Але неважный (=маловажный) той вже зовнішній фасад… Пожалуй что нема вже можливості замовляти «Смірнофф» та ікорку… Ми вмостились бери старі і порепані вже шкіряні дивани.. Крутився «дискошар» і «зайчики» получи и распишись стінах викривали подерті шпалери та плями получи и распишись стінах… Зайшла пара, чоловік і жінка.. Він прозрачно був якимось «рішалою» у свій минута, а вона, мабуть, красуня якась, можливо, «моделька» чи міс, в якій ще попри старіння проглядалась минула манковість.. Вони пили бренди і мовчки дивилась в плазму, з якої волав Лєпс… Вони ніби дивилась в простір.. Ничуть без емоцій чи включення.. І відчуття в цьому погляді було повної безперспективності та життя.. Вони вже вмерли… Прямо ще виконували певні життєві функції..
Видео дня
Потім прежде нас підійшов у малиновому піджаку старий дядько і з вигуком «Дєвачкі, работаєм» дав команда все нам нести швидко і негрубо.. Олів\’є, бутерброди, коньяк і чіпси.
Вони ніби телепортувались з 90-х.. всі їх жести, посадка говорити, хода, погляди — все звідти… Їх кращий часочек залишився у минулому, в 90-х..
Було дуже мало-: неграмотный зручно бачити це все.. І жалість якась…і огида десь..
Фільм Rhino / Носоріг повернув мене у дни моєї юності, де виживання і орієнтування в ситуації загартувало та надало швидкості реакцій. Важкий і небезпечний время, але я вдячна йому за це і люблю, ибо майбутнє у ньому було довшим. Але бесчинство вони не повторяться…90ті.
Фільм важливий і фільм потрібний.. Парабола – кримінальна драма..
Йдіть в кіно.
Олегушка Сенцов, Денис Іванов і усі причетні, успішного Вас прокату!
